Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзюрити

Дзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Течь тонкой струей. Рудч. Чп. 247. Кров дзюрить, булькотить з спини. Ном. № 8173. Рудч. Чп. 247. Так за шию й дзюрить. О. 1862. VI. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮРИТИ"
Білавий, -а, -е. = білявий. Галиц.
Весло, -ла, с. 1) Весло. На човничку парубочок веслами іграє. Мет. 77. 2) Родъ лопатки, которой горшечникъ размягчаетъ глину. Шух. І. 260, 261. 3) Коромысло. Шух. І. 97. Ум. весельце, веселечко. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями. Pauli.
В'язальниця, -ці, ж. Вяжущая снопы. У сніп в'язальниця не зв'яже. К. Псал. 297. Ум. в'язальничка. О. 1861. XI. Св. 64.
Гри́ще, -ща, с. Игрище, мѣсто для игры; праздничныя забавы молодежи. Мил. 61. Вари, мати, вечеряти, я піду на грище: уже ж мені наскучило пребісяче днище. Грин. ІІІ. 647. На грищі співала. Греб. 398.
Дяченя́тин, -на, -не. Принадлежащій ребенку дьячка.
Назоли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Обхідний, -а́, -е́. — хата Хата состоящая изъ хати, світлиці, хатини и хижі. Вас. 195.
Притухати, -ха́ю, -єш, сов. в. притух(ну)ти, -хну, -неш, гл. = пригасати, пригаснути. Левиц. І. 74.
Сніданок, -нку, м. Завтракъ.
Уписний, -а, -е. Впиской.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЮРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.