Виїздити 1, -джу, -диш, сов. в. виїхати, -їду, -деш, гл.
1) Выѣзжать, выѣхать. Щодня їдні виїздили, другі приїздили.
2) Только несов. в. Объѣзжать (коня).
Двійни́к 2, -ка́, м. Сортъ миски около семи вершковъ въ діаметрѣ.
Мускоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Издавать шорохъ, шуршать. Пішов з хати і запер за собою двері; вертаюсь — відчинені двері і чуть — шось у хаті мускотить, аж там оцей чоловік.
Одиниця, -ці, ж. 1) Единица. На первому місці вісім одиниць, на другому чотирі десятки, значить — сорок вісім. 2) = одиначка. Чи я в тебе, моя мати, та одна одиниця? Ум. одинична, одини́ченька. Дівка Галочка в свого батенька одиниченька була.
Припалий, -а, -е. Припавшій, покрытый. Скло, припиле порохом.
Прироблювати, -люю, -єш, гл. = приробляти.
Розляскатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться щелкать (кнутомъ).
Торохта, -ти, ж. Сплетни. Я віри не діймав, як люде про неї торохту пустили.
Хабарь, -ря, м. Взятка. Визвольте мене, бо з голоду пропаду, або буду хабарі брати. Тілько грошики лупили і одбірали хабарі. Кн. Ум. хабарик.
Шпонька, -ки, ж. Запонка. ,
