Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзидзикати

Дзидзи́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, какъ выговариваютъ евреи. Бо й правда, що сей Юдун дзидзикав мов справжній жид. Кв. II. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИДЗИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИДЗИКАТИ"
Готя́, -тя́ти, с. Птенецъ-глухарь. Шух. І. 239.
Завда́ти Cм. завдавати.
Лампаш, -ша, м. = ліхтарня 1. Вх. Уг. 249.
Миги́кати, -чу, -чеш, гл. = мугикати. Стала буцім то пісеньку мишкати. Кв. І. 41.
Переміститися, -щуся, -стишся, гл. Перемѣститься. Чи світові спустіти через тебе, чи кам'яним переміститись горам? К. Іов. 39.
Похворостити, -щу, -стиш, гл. Побить хворостиной, постегать (кого).
Прибиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прибитися, -б'ю́ся, -б'є́шся, гл. Приходить, прійти, пріѣхать, зайти, заѣхать, попасть куда. Мнж. 39. Шукаючи, заблудила. Ой прибилась до риночку. Чуб. V. 909. Блукаючи по Україні, прибивсь якось я в Чигирин. Шевч. 337.
Ріпак, -ка, м. Рапсъ.
Середньовіковий, -а́, -е́ Средневѣковый. К. Кр. 17.
Утечи, -чу, -чеш, гл. = утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИДЗИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.