Битий, -а, -е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. При боці шабля у Дамашку бита. Без битої голої копійка. 5) бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Ум. битенький.
Гайда! II, меж. Мартъ! впередъ! Була колись правда, пожила — та й гайда. Осідлаєм буланого та й гайда в дорогу.
Джереля́стий, -а, -е. Богатый источниками, родниками. Джерелястий, криничастий ставок.
Завля́ги, -ля́г, ж. мн. Время наступленія сна. До завляг ще далеко. У добрі завляги (дуже пізно) приїхав.
Корівонька и корівочка, -ки, ж. Ум. отъ коро́ва.
Похваленство, -ва, с. Угроза. — робити. Угрожать. Тепер похваленство робе — уб'ю, каже.
Презвірх нар. Черезъ край. У його вже й презвірх є, а все загрібає.
Роспиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспи́тися, -зіп'юся, -єшся, гл. Распиваться, распиться, распьянствоваться. Вдовин син роспився, розгулявся. Матка ся роспили, всі грошики пропили.
Чопити, -плю, -пиш, гл. Притуплять.
Чуть нар. Чуть, едва. Іде, чуть не плаче. Чуть живу пустив.
