Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзюбати

Дзю́ба́ти, -баю, -єш, одн. в. дзю́бну́ти, -ну, -неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п'є. Бал. 82. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Чуб. ІІІ. 417. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБАТИ"
Далече́нький, -а, -е., Ум. отъ далекий.
Лявр, -ру, м. Лавръ. І цвинтарь озде, як го впарканили, ціприсом, лявром, зіллєм насадили. Федьк. І. 75.
Мла́ка, -ки, ж. Топь, трясина. Вилетіло потя з лісу та сім на млаку. Гол. II. 782. Ум. млачка. Он где мій милований там долі млачками. Гол. II. 411.
Повигулюватися, -люємося, -єтеся, гл. Нагуляться ( о многихъ) Грин. II. 82.
Получати, -ча́ю, -єш, сов. в. получи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Соединять, соединить. Чей нас Бог получить з собов, — будеме щасливі. Гол. III. 393. 2) Получать, получить. Іди, синку, та за рідне браття, та получиш мій синочку, государське плаття. Чуб. V. 974.
Помет, -та, м. 1) Бросаніе, разбросъ. жати хліб у поме́т. Жать, оставляя хлѣбъ невязаннымъ.
Розблягузкати, -каю, -єш, гл. Разболтать. Не вже баби розблягузкали по всьому селу. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Скакавиця, -ці, скакавка, -ки, гл. Лягушка. Вх. Зн. 63.
Сподіваний, -а, -е. Ожидаемый. Не вернуться сподівані. Шевч.
Тишком нар. Втихомолку, тайкомъ. Часом і по щоці дасть нишком та тишком. Левиц. І. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЮБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.