Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзюбати

Дзю́ба́ти, -баю, -єш, одн. в. дзю́бну́ти, -ну, -неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п'є. Бал. 82. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Чуб. ІІІ. 417. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБАТИ"
Басовий, -а, -е. 1) Басовой. Басова нота. Левиц. І. 135. 2) Контрабасный. Басова струна. 3) басове ухо. Родъ орнамента въ писанкѣ, напоминающаго конецъ грифа въ контрабасѣ. МУЕ. І. 194.
Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли. 2) Безземельный.
Гаїлка, -ки, ж. = гаївка. Желех. Гол. II. 177.
Духва́ти, -хва́ю, -єш, гл. Надѣяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте. Св. Л. 248.
Муштрува́ння, -ня, с. Обученіе военнымъ пріемамъ, дрессировка.
Нацюняти, -няю, -єш, гл. Дѣтск. = нацюцяти.
Попереціжувати, ясую, -єш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
Проговорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. проговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Проговариваться, проговориться. Говори, та не проговорися. Ном. № 1115.
Снігниця, -ці, ж. = сніговиця. Вх. Лем. 468.
Судний 1, -а, -е. Годный. Та куди се полотно судне: от потягнеш, а воно й пустило. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЮБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.