Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзюбати

Дзю́ба́ти, -баю, -єш, одн. в. дзю́бну́ти, -ну, -неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п'є. Бал. 82. Пане-господару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Чуб. ІІІ. 417. Дзюба́ти насі́ння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЮБАТИ"
Базь-Базь! меж. Призывъ для ягнятъ. Шейк.
Братанич, -ча, м. Племянникъ (сынъ брата). Чуб. VI. 292. Н. Вол. у. Камен. у. Опат. 24. Ум. братанчик.
Відлічити, -ся. Cм. відлічувати, -ся.
Відштовхнути, -ну, -неш, гл. Оттолкнуть.
Земля́цтво, -ва, с. соб. Земляки.
Наспотикатися, -ка́юся, -єшся, гл. Устать, утомиться, спотыкаясь. Поки натрапиш на їх, — що нападаєшся да наспотикаєшся. О. 1862. VI. 57. Я по чужих нивах наспотикалась. Мил. 205.
Ограбувати, -бу́ю, -єш, гл. Ограбить.
Підривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. підрити, -рию, -єш, гл. Подрывать, подрыть. Хто мимо йде, псує та ламле і вепр дубрівний підриває. К. Псал. 187.
Попустувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошалить. Пу, попустували трохи — і годі!
Роботуха, -хи, ж. Работница трудолюбивая. А й до діла роботуха, і до хлопців щебетуха. Мил. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЮБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.