Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиґа

Дзи́ґа, -ґи, ж. 1) Волчекъ, юла. Крутиться як дзиґа. Ном. № 5756. Біга як дзиґа. ЗОЮР. І. 147. 2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. Ум. Дзи́жка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИҐА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИҐА"
Галайкуватий, -а, -е. Крикливый, болтливый. Желех.
Гилинуватий, -а, -е. Больной грыжей. Казали, що він гилинуватий, а я гили в його не бачив. Кобел. у. (Залюб.).
Кабиця, -ці, ж. 1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Вас. 194. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20. Горить огонь тихенько на кабиці. Шевч. 2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь. Вас. 180.
Коломийський, -а, -е. Коломыйскій.
Махови́к, -ка, м. Маятникъ. Мнж. 185.
Надко́лювати, -люю, -єш, сов. в. надколо́ти, -лю́, -леш, гл. Надкалывать, надколоть.
Роздивитися Cм. роздивлятися.
Скипіти, -плю́, -пиш, гл. 1) Скипѣть, свариться. Опаривсь і скипів у молоці. Рудч. Ск. І. 95. 2) Вспыхнуть, вскипѣть (о человѣкѣ). Невістка так і скипіла і зачервонілась. Г. Барв. 369.
Трояко нар. = трояково.
Цехмистриха, -хи, ж. 1) Жена цехмейстера. 2) Женщина цехмейстеръ въ женскомъ цеховомъ братствѣ, цехѣ. КС. 1890. VII. 91.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИҐА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.