Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиґа

Дзи́ґа, -ґи, ж. 1) Волчекъ, юла. Крутиться як дзиґа. Ном. № 5756. Біга як дзиґа. ЗОЮР. І. 147. 2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. Ум. Дзи́жка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИҐА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИҐА"
Збуй, збуя, м. = збій 2. Ой горе, чорний збую, поб'є тя наша кров. Федьк. І. 86.
Здупла́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться дуплистымъ (о деревѣ). Желех.
Кигитка, -ки, ж. Чайка. Желех.
Корочок, -чка, м. Ум. отъ корок.
Ми́шачий, -а, -е. 1) Мышиный. 2) — огонь. Фосфорическій свѣтъ гнилого дерева. Конотоп. у.
Подавання, -ня, с. Подаваніе, подача.
Пожилець, -льця́, м. Жилець, постоялець. Мнж. 189. Оттакий пожилець наш! шість місяців прожив та й копійки не дав. Харьк. г.
Поростулювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ростули́ти, но во множествѣ.
Просатарка, -ки ох. Женщина, приглашающая гостей на крестины, свадьбу, похороны и пр. Вх. Лем. 458.
Скромадити, -джу, -диш, гл. Скоблить, скресть. Моркву, буряки скромадити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИҐА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.