Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзиготіти

Дзиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Стрекотать, жужжать. Гудуть бжілки, дзигочуть копит, О. 1862. VI. 90.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИГОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗИГОТІТИ"
Вівсик, -ка, м. = вівсюг. Вх. Зн. 7.
Возоробня, -ні, ж. Сарай, въ которомъ дѣлаютъ возы. Міусск. окр.
Заклина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. закля́стися, -кляну́ся, -не́шся, гл. Клясться, поклясться. Заклялась і забожилась, що не прийде до хати. Чуб. V. 656. Мотря заклиналась, що бачила холеру.
Кожа, -жі, ж. Кожа. Вловіть ту щуку та потіль бить, покіль та щучина кожа облізе. Рудч. Ск. II. 53.
Набуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Нанести снѣгу. Екатерин. у. Сл. Д. Эварн.
Невчас нар. Не во-время.
Перемжитися, -жуся, -жишся, гл. Прекратиться, прерваться на нѣкоторое время. Оце перемжилась робота у полі, — треба під хуру порядитись. Волч. у.
Пообкошуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Окончить косьбу (о многихъ).
Салимон, -на, м. Испор. соломон. Названіе гадательной книжки лубочнаго изданія, на заглавномъ листкѣ которой обыкновенно помѣщается большой кругъ, поддерживаемый мужчиной; на кругъ бросаютъ шарикъ, который падаетъ на какое нибудь изъ помѣщенныхъ тамъ чиселъ, — подъ этимъ числомъ находится въ книжкѣ отвѣтъ на задуманное. На салимон ворожити. Г. Барв. 338.
Шершень, -шня, м. Насѣк. Шершень. Чуб. 1. 52. Рудий шершень. Ном. № 3551.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗИГОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.