Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзенгель

Дзе́нгель, -лю, м. Раст. Archangelica officinalis Hoffm. ЗЮЗО. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЕНГЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЕНГЕЛЬ"
Болботати, -чу́, -чеш, гл. 1) Болтать. Вх. Зн. 4. 2) Неотчетливо говорить. Вх. Зн. 4.
Ґу́ґолька, -ки, ж. Ум. отъ ґуґля.
Дошве́ндятися, -дяюся, -єшся, гл. Добродить, дошляться до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій.
Журави́на, -ни, ж. 1) = журавель 2. 2) = журавлина. ЗЮЗО. І. 130. Ум. журавиночка. Я не царівна ке королівни: батькова дочка як ягодочка, матчина дочка журавиночка. Чуб. ІІІ. 396.
Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. Чуб. V. 198. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать. Міусск. окр.
Кадильний, -а, -е. Кадильный. Вознесу я жерви тучні із кадильними димами. К. Псалт. 147.
Ми́слонька, -ки, ж. = мисленька.
Повідрубувати, -бую, -єш, гл. Отрубить (во множествѣ). Пообрубувала вши своїм дівчатам голови. Драг. 337.
Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша. О. 1861. X. 136.
Припосилати, -ла́ю, -єш, сов. в. припослати, -шлю́, -шле́ш, гл. Ниспосылать, ниспослать. Нехай тобі Бог з вищого неба припошле. О. 1861. VI. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЕНГЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.