Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзенгель

Дзе́нгель, -лю, м. Раст. Archangelica officinalis Hoffm. ЗЮЗО. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЕНГЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЕНГЕЛЬ"
Болко нар. = болько. Болять очі болко. Волч. у.
Бояронько, боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Домо́вити, -ся. Cм. домовляти, -ся.
Домога́ння, -ня, с. Требованіе, домогательство, притязаніе на что.
Зага́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить.
Надурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Надѣлать глупостей, накуролесить.
Обселяти, -ляю, -єш, сов. в. обсели́ти, -лю, -лиш, гл. Поселять, поселить. Жонатих стали обселять слободами. О. 1862. II. 62.
Упором нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, — візьму соцьких та й відберемо упором». Новомоск. у, (Залюб.).
Шевеліти, (-лю, -лиш?), гл. = шелестіти. Вх. Лем. 484.
Шкорух, -ха, м. Рябина. Шух. І. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЕНГЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.