Богданка, -ки, ж. Данная Богомъ. Долю моя люба, моя богданко! коли ж ми тебе у хрест введемо?
Витупкати, -каю, -єш, гл.
1) = витупати 2.
2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію.
Вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Жовтне́вий, -а, -е. Сентябрьскій.
Зацупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Одеревенѣть, лишиться гибкости. Від холоду пальці зацупіли.
Звіра́к, -ка, м. = II. Звір. 2)
Кат, -та, м.
1) Палачъ. В понеділок рано Марусяка ймлено, а ві второк рано по ката послано, а в середу рано ката привезено, а у четвер рано Марусяка згублено. Що то, що він мовчить! Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає... Переносно: мучитель, извергъ. кат-зна. Чортъ знаетъ. Воно, бач, і робота москалям кат-зна яка. кат-ма, — має. Нѣтъ, не имѣется. Багато ума, та в кишені кат-ма. На йому шапка-бирка, ізверху дірка, соломою шита, а вітром підбита, а коло околиці нічогісінько кат-має. до ка́та. Очень много. У нас ворогів до ката. В мене ім'я не одно, а єсть їх до ката. Ув. катюга. Вів їх стременний князя, найлютійший катюга з челядинців Єремії. А все таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі.
Корм, -му, м. Кормъ. В той час безчасному вовкові не послав Бог корму.
Півтора числ. Полтора. Як ми любилися півтора року. Надувся, як півтора нещастя. Що не скаже, то все півтора людського, — все глупость.
Судити, -джу́, -диш, гл.
1) Судить. Люде горді, неправедні, своїм судом судять. Бог судить не так, як люде.
2) Осуждать, пересуживать. Судять же нас люде. Чом ти до мене звечора не вийшла? Ой як же мені, серце, звечора виходити? Як угледять вороженьки, то будуть судити. Ой нехай же судять, як розуміють: прийде тая годинонька, вони й поніміють.
3) Опредѣлять, назначать. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Не судив мені Бог, кого я любила.
