Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дерга

Де́рга, -ги, ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав дергою вкритий. Екатер. г. (Залюбовск.). 2) Попона. Черкас. у. Прикрили (коня) царського дергою. 3) Женская шерстяная одежда, носимая старыми женщинами вмѣсто плахти, отъ которой отличается чернымъ цвѣтомъ. КС. 1889. V. Сумц. № 21—22. (Еней) к Сивиллі прихилився, хватав за дергу і тулився, мов от кота в коморі миш. Котл. Ен. ІІІ. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРГА"
Виплавати, -ваю, -єш, гл. Исплавать. Безкосте, безмозке усе море виплаває. Ном. стр. 293, № 98.
Двірня́чка, -ки, ж. = Двірка.
Жемчужо́к, -жка́, м. Ум. отъ жемчуг.
Забалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Запировать. Аф.
Запита́ти, -ся. Cм. запитувати, -ся.
Крижати, -жа́ю, -єш, гл. = кружати. Мед, горілку крижаєш. Мет. 403. 2) = крижувати. А на тій горі а клен-древо стоїть, а на тім клен-древі крижі крижають, крижі крижають церкву будують. Чуб. III. 448.
Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки. Угор.
Розстелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розстелитися, -люся, -лешся, гл. = розстилатися, розіслатися. Левиц. І. 272. Під вікнами розстелялася зелена трава. Левиц. І. 331.
Хаптурництво, -ва, с. Взяточничество, собираніе поборовъ. К. ПС. 130.
Христосатися, -саюся, -єшся, гл. Христосоваться. Дівчата гуляють, співають; підходять хлопці, домагаються христосатись. Мир. Пов. II. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.