Мі́ряний, -а, -е. Измѣренный. Моє лихо, моє горювання зовсім иншою мірою міряне. Там не міряні милі.
Мо́вність, -ности, ж. Словоохотливость, говорливость; рѣчистость.
Набі́й, -бо́ю, м. 1) Зарядъ. У ладівниці ні однісінького набою. 2) Навалъ снѣга на дорогѣ. 3) Утоптанная снѣговая дорога а также слѣды санной дороги, замѣтные изъ подъ наметеннаго снѣга. 4) Гусеница насѣкомаго Arctia.
Надоло́нчити, -чу, -чиш, гл. Нашить надолонки. Cм. надолонка.
Покликати 2, -ка́ю, -єш, гл. Восклицать, громкимъ голосомъ обращаться къ кому; взывать къ кому, отзываться къ кому. Ей слугу свого добре кликав-покликав: «Ей, слуго ти мій, повірений Хмельницького». На турків яничар, на бідних невольників покликає. Їх стам люде знати, добрим словом покликати.
Припиначка, -ки, ж. Веревка, которою привязываютъ скотъ для пастьбы.
Прислужити, -ся. Cм. прислужувати, -ся.
Способний, -а, -е. = спосібний. На що воно способне, оце дерево? Підняв — дивлюсь, а воно способне, — тернути сірничок, то й є об віщо.
Трав'янка, -ки, ж. 1) Раст. a) Stellaria Holostea L. б) Tragopogon floccosus N. А. К. Плела вінок з ромену, сокирок, трав'янок. 2) Проститутка.
Упоетизувати, -зую, -єш, гл. Опоэтизировать. Упоетизований мужичий син.
