Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деренчання

Деренча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕНЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕНЧАННЯ"
Гіркість, -кости, ж. Горечь. Н. Вол. у.
Домочи́ти Cм. домочувати.
Камужельський, -а, -е. ? Черевики камужельські. Гол. III. 252.
Лепета́ти, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, болтать; говорить невнятно. Не тямить голова, що язик лепече. Ном. № 12987. Лепече, як той пустий млин. Ном. № 12984.
Насини́ти. Cм. Наси́нювати.
Настобурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настобу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Поспольний, -а, -е. Безпостный, когда нѣтъ поста. Угор.
Причапрячити, -чу, -чиш, гл. Привести въ порядокъ. Нужа напала дитину, то я її причапрячила — обстригла та прибрала. Зміев. у.
Росквитання, -ня, с. Разсчетъ. Як прийшлось до росквитання, то козаки зостались козаками, а нас у поспільство повернено. К. ЧР. 71.
Спудити, -ся. Cм. спуджувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЕНЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.