Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деренчання

Деренча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕНЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕНЧАННЯ"
Висівчаний, -а, -е. Изъ отрубей сдѣланный.
Відгортувати, -тую, -єш, гл. = відгортати 1 и 2.
Зага́йний, -а, -е. Медлительный, кропотливый, нескорый. Загайна робота. Черк. у.
Зівка́ нар. = зівака. Зівка дати. Харьк.
Осікати, -ка́ю, -єш, сов. в. осікти́, -чу, -че́ш, гл. Осѣчь, обрубить.
Перевійник, -ка, м. Связка изъ соломы или прутьевъ въ вір'ї. Житомир. у.
Позаголювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ платье (о многихъ).
Попочванитися, -нюся, -нишся, гл. Поважничать, почваниться. Що то вже він попочванився, то й Боже. Лебед. у.
Правота, -ти, ж. Правота, справедливость. Суд чинитиме нехибний людям правотою. К. Псал. 17.
Спина, -ни, ж. Спина. Кров дзюркотить, булькотить з спини. ЗОЮР. I. 146. Ум. спинка, спи́ночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЕНЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.