Виїдати, -даю, -єш, сов. в. виїсти, -їм, -їси, гл.
1) Выѣдать, выѣсть. Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
2) Съѣдать, съѣсть все, всѣхъ. Їх би такого росплодилось, що й світу б не було, як би їх грім не бив та вовки не виїдали. Хліб... сарана виїла. Когда говорится о ѣдѣ людей, то виїсти употребляется только въ приложеніи къ жидкой пищѣ: Виїв миску борщу, поїв усі пироги, та й буде з мене.
Волоком нар. Таща. Переносно: насильно. Волоком затяг у гості.
Залину́ти, -ну́, -неш, гл. Залетѣть.
Любля́ нар. Нравиться, угодно. Щоб ти мене на шиї возив, та скрізь, де мені любля. Ну, хто куди любля! Усюди є об віщо погріти руки! І от — одна купа сюди, а друга туди...
Наскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать многихъ. Гультайства силу наскликав.
Уклочитися, -чуся, -чишся, гл. Говорятъ о хлѣбныхъ всходахъ, когда они растутъ такъ густо, что былинка за былинку запутывается. Хліб добре вклочився.
Усвітити, -чу, -тиш, гл. Освѣтить. Оченьками всю світлоньку всвітили.
Чого 1) Род. пад. мѣст. що. Чи не бажаєш ти чого?
2) Какъ нар. Зачѣмъ, почему, отчего? Чого ви лаєтесь? хиба вас поле засіяно.
Шпаруна, -ни, ж. Кусокъ глины, отвалившійся отъ стѣны.
Штурпак, -ка, м. 1) Пень отъ срубленнаго растенія. Ото як би був перекинувся в оцей рів, то геть би похромився на осі штурпаки. З грушки (дерева).... лишився тілько старий штурпак. 2) Болванъ, дуракъ. Нате вам п'ятака, прийміте мене штурпака.
