Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деринник

Дери́нник, -ка, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРИННИК"
Бойко I нар. Хорошо. Зміев. у. Славяносерб. у.
Гарбузець, -зця, м. 1) Ум. отъ гарбуз. 2) мн. Сѣмена изъ тыквы.
Домо́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. домости́тися, -щу́ся, -стишся, гл. Домащиваться, домоститься.
Дуле́й, -ле́я, м. Подстилка или логовище, которое мостится въ мокрую осень вокругъ стада овецъ, чтобы собаки знали свое мѣсто. Отара на ніч тирлується, а круг неї по дулеях розміщаються собаки; добре як найдеться з чого поробити дулеї. О. 1862. V. Кух. 31.
Завесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Отдаться веселью.
Засмали́ти, -ся. Cм. засмалювати, -ся.
Капкач, -ча, м. Деревянная крышка къ котлу. О. 1862. V. Кухар. 38.
Навтика́ти, -ка́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ).
Невчасний, -а, -е. Несвоевременный.
Порідішати, -шаю, -єш, гл. = порідшати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.