Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деринник

Дери́нник, -ка, м. Раст. Rubus caesius. Лв. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРИННИК"
Бездонний, -а, -е. = безодній. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Утопала в бездонну криницю. Чуб.
Вихрування, -ня, с. Буйство, буянство. К. ПС. 134.
Деревля́ний, -а, -е. = Дерев'яний.
Засуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засумів Ірод. Єв. Мт. XIV. 9. Іде сумний, понурий... Дивно так засумів. К. ЦН. 250.
Копилча, -чати, с. = копил 8. Угор. и Желех.
Питоньки, пи́точки, гл. ум. отъ питки.
Попереправляти, -ля́ю, -єш, гл. Переправить (многихъ).
Ростъ, -ти, ж. Растительность. Там в окопі і рость є.
Цьомати, -маю, -єш, гл. Дѣтск. цѣловать. Желех.
Щедрець, -ця, м. Щедро дающій. Чуб. II. 666.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.