Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дергівка

Дергі́вка, -ки, ж. = Дергавка. Шух. І. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРГІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРГІВКА"
Безстрашний, -а Безстрашный. Такий безстрашний, то стілко вже він не воював, ніколи страху не знав. Мнж. 60.
Зачу́млений, -а, -е. 1) Зараженный чумой. 2) Одурѣвшій. Чіпка стояв як зачумлений. Мир. ХРВ. 236.
Зви́вистий, -а, -е. Извивистый. К. ЦН. 293.
Колишній, -я, -є. Прошедшій, бывшій когда-то. Згада козак колишнєє, згада та й заплаче. Шевч. Оповідаю дещо про колишніх крепаків. О. 1862. І. 61. бо-зна-коли́шній. Давно прошедшій. Бо-зна колишнії звичаї в душі своїй перебіраю. Шевч. чорт-зна-коли́шній. Очень давній. Борщ оскомистий, чорт-зна-колишній. ЗОЮР. І. 217.
Крутобережний, -а, -е. Съ обрывистыми берегами. Кв. (Желех.).
Перенудитися, -джуся, -дишся, гл. Истомиться скукой.
Позапірати, -ра́ю, -єш, гл. Запереть (во множествѣ).
Темесити, -шу, -сиш, гл. Догадываться смекать. Угор.
Фурнути, -ну, -неш, гл. = фуркнути. Качка... фурнула. Рудан. І. 129.
Хуторни́й, а́, е́. = Хутірський. Муза хуторна незнана. К. XII. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРГІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.