Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

денцівка

Денці́вка, -ки, ж. = Сопілка. Вх. Зн. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕНЦІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕНЦІВКА"
Гиття меж. Крикъ для понуканія лошадей. Правобер. Cм. гетта.
Гірчек, -ка, м. Раст. Raphanus raphanistrum. Вх. Пч. I. 12.
Заї́куватий, -а, -е. Заикливый. Аф.
Пластововний, -а, -е. Съ гладкой шерстью, не курчавый. Пластововне ягня. Конст. у. Пластововний смух. Черном.
Подвижницький, -а, -е. Подвижническій. Мощам подвижницьким молитись. К. МБ. II. 123.
Поздоровкати, -каю, -єш, гл. Пожелать здоровья при привѣтствіи, випиваніи водки и пр. Вх. Зн. 21.
Простість, -тости, ж. Простота. Желех.
Стільник, -ка, м. Соты. Чуб. VII. 446.
Таранька, -ки, ж. Ум. отъ тараня.
Фасоля, -лі, ж. 1) = хвасоля. МУЕ. І. 98. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕНЦІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.