Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деренчати

Деренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Дребезжать. Г. Барв. 26. 2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бжола тільки що чути деренчить, ну, ще жива. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕНЧАТИ"
Болість, -ти, ж. 1) Болѣзнь. Чуб. V. 1203. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Чуб. І. 43. Бога благала, од всякої болісти помагала. Мил. М. 7.чорна. Эпилепсія. Грин. II. 35. 2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.
Гаркавити, -влю, -виш, гл. Картавить.
Жовто́к, -тка́, м. Желтокъ. Жовте, як жовток. Ном. № 13155.
Закри́вдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть.
Зарі́нок, -нку, м. Берегъ, покрытый мелкими камешками.
Латер, -тра, м. Куча дровъ, кубическая сажень дровъ. Вх. Зн. 31. Млак. 108.
Поплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Разорить, разграбить (во множествѣ).
Припослідок, -дку, м. Конецъ. Преимущ. въ выраженіи: на припослідку. Въ самомъ концѣ, послѣ всего. На припослідку виходе биться той Іван. Грин. І. 182.
Роздродитися, -джу́ся, -дишся, гл. Разсвирѣпѣть. К дияволу кармазинів!... загукала громада, роздродившись як бугаї. К. ЧР. 68.
Спека, -ки, ж. Зной, жаръ. Левиц. Пов. 226. На дворі стала спека, аж дихати важко. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЕНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.