Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деренчати

Деренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Дребезжать. Г. Барв. 26. 2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бжола тільки що чути деренчить, ну, ще жива. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕНЧАТИ"
Броварь, -ря, м. = броварниця. До броваря дрова таскати. Котл. Ен. IV. 10.
Варівно нар. = варівко. Варівно з ним (стережіться, бо то злодій або хоче вас бити). Фр. Пр. 138.
Гребіни́ще, -ща, с. ув. отъ гребінь. Бери, милий, днище й гребінище. Чуб. V. 1074. Ум. Гребіни́щечко. Я робити прийшла — із днищечком, з гребінищечком. Грин. ІІІ. 655.
Застраха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = застрашити. Мир. ХРВ. 127.
Зубцьований, -а, -е. Имѣющій зубчатый орнамента.
Латувати, -ту́ю, -єш, гл. Накладывать лати на стропила.
Позавуш нар. За ухомъ. Як талапне його позавуш. Гн. І. 164. Схопив ту пляшку та так і пустив в Орисю та й попав її позавуш. Св. Л. 313.
Поледовиця, -ці, ж. = поледиця. Вх. Уг. 249.
Понамацувати, -цую, -єш, гл. Нащупать (во множествѣ). Він хоч і сліпий, а не дуже з чим сховаєшся. Як почне манати, то скрізь усе понамацує, де що лежить. Харьк. у.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЕНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.