Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деренчати

Деренча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Дребезжать. Г. Барв. 26. 2) Жужжать. Увійшов у омшівник, бжола тільки що чути деренчить, ну, ще жива. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕНЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕНЧАТИ"
Біжак, -ка, м. Степная узенькая тропинка. Новомоск. у.
Вишукати Cм. вишукувати.
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Жа́лобний, жалобно = жалібний, жалібно.
Зашипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Зашипѣть. Зашиплять як гадюки. Стор. II. 254.
Крутопіп, -попа, м. Шуточно вмѣсто: протопіп. Котл. (Изд. Фед.), 77. Филосопи, крутопопи набірались страху. КС. 1882. IV. 169.
Півдев'ята, числ. Восемь съ половиной.
Позашморгувати, -гую, -єш, гл. Затянуть (петли и пр. во множествѣ).
Посмердіти, -джу, -диш, гл. Повонять нѣкоторое время.
Притаєнний, -а, -е. Скрытный. Притаєнний чоловік. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЕНЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.