Ди́хати, -хаю, -єш а также: ди́шу, ди́шеш, гл. 1) Дышать. Гадина в його словах дихає. Мовчи та диш! Над ним воли своїм духом дихали. Горе ж мені на чужині, — аж мій дух не дише. Важки́м ду́хом ди́хати на ко́го. Злобствовать, имѣть непріязненныя чувства къ кому либо. Важким духом дише. Міщане вже давно на городове козацтво да на старшину важким духом дихали. 2) Вѣять. Ой у полі вітер дише, билину колише.
Зе́ркало, -ла, с. = дзеркало. То йому так потрібно, як сліпому зеркало.
Кабинет, -ту, м. Кабинета. Восьма хата — мій кабинет.
Капшуковий, -а, -е. Кошельковый.
Льодо́вня, -ні, ж. Ледникъ.
Намі́шувати, -шую, -єш, гл. 1) сов. в. наміси́ти, -мішу́, -сиш, гл. Намѣшивать, намѣсить. 2) сов. в. наміша́ти, -ша́ю, -єш. Намѣшивать, намѣшать. Тільки зверху чисте зерно, а в середині з половою намішане.
Подостигати, -гаємо, -єте, гл. Дозрѣть, доспѣть (во множествѣ).
Поро́бок, -бка, м. = Уток.
Рішинець, -нця, м.
1) Рѣшеніе, опредѣленіе, приговоръ. Побачимо, який рішинець вийде, а діло щось ялозне. Почула рішинець.
2) Конецъ. Тут тобі й рішинець.
Стягнути, -гну́, -неш, гл. = стягти.
