Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

демено

Де́мено, -на, с. Руль. КС. 1883. I. 46. АД. І. 244. О. 1861. VIII. 99. Повійте, вітри низовії, да на демени мальовані. Ой сидить козак на демені, і він деменом повертає. Лукаш. 72. Отаман одіпхнув човна в море і повернув демено. Левиц. І.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕМЕНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕМЕНО"
Безгодівля, -лі, ж. Безкормица. Харьк.
Гарпулець, -льця, м. Колъ съ желѣзнымъ наконечникомъ, привязанный къ веревкѣ, другой конецъ которой прикрѣпленъ къ плоту; служить для остановки илота, для чего вбивается въ берегъ. Черк. у.
Заті́пати, -паю, -єш, гл. Начать трепать.
Качатник, -ка, м. Помѣщеніе для утокъ. Мнж. Ск. 181.
Красуватися, -суюся, -єшся, гл. 1) Красоваться. Пишається, красується, сонце зустрічає. Шевч. 219. Чесна дівка красується косою. Кв. Весело йому, легенько і світ йому красується. МВ. 2) Цвѣсти (о хлѣбѣ). Жито красується. Ном. № 10163.
Набли́жувати, -жую, -єш, гл. = наближати. Наближує пальці ті до дитинки. Чуб. III. 84.
Поміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Попукач, -ча, м. Удодъ (птица). Угор.
Розмерзатися, -заюся, -єшся, сов. в. розмерзтися, -знуся, -нешся, гл. 1) Опаивать, оттаять. До первого грому земля не розмерзається. Ном. № 417. 2) Лопаться, лопнуть отъ мороза, замерзнувъ съ жидкостью. Пляшка з водою стояла в сінях та й розмерзлася. Богод. у.
Хвиський, -а, -е. Хлесткій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕМЕНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.