Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дерихвіст

Дери́хвіст, -хвоста, м. Хвастунъ, задира, фатъ. Сквир. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРИХВІСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРИХВІСТ"
Даву́чка, -ки, ж. Терпкій фруктъ. Стане давить отут, наче грушу давучку їси, да вдавишся.
Налиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Налюбезничаться; наухаживать.
Обобічний, -а, -е. Находящійся по обѣимъ сторонамъ рѣки.
Оздоровити, -ся. Cм. оздоровляти, -ся.
Повипрівати, -ваємо, -єте, гл. Выпрѣть (о многомъ). Усе вже й повипрівало, а батька й досі нема обідати. Богодух. у.
Початок, -тку, м. Начало. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.
Приражений, -а, -е. Опаленный солнцемъ. Вх. Лем. 456.
Ржій, ржія, м. Раст. Camelina sativa. Вх. Пч. II. 37.
Свіча, -чі, ж. Свѣча. Свіча горить. Рудч. Ск. I. 197. Ум. свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду. Чуб. III. 136.
Сидун, -на, м. = сидень. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРИХВІСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.