Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дерев'яниця

Дерев'я́ниця, -ці, ж. Деревяшка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВ'ЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВ'ЯНИЦЯ"
Ведмедько, -ка, м. = ведмедик.
Незносний, -а, -е. Нестерпимый. Годі мліти серцю моєму з незносної тут. КС. 1882. VIII. 281.
Піскуваха, -хи, ж. Низкое песчаное мѣсто. Піду на піскуваху та й там викосю. Зміев. у.
Пліства, -ви, ж. = плиска а, б, в. Вх. Уг. 259.
Пошмалити, -лю, -лиш, гл. = посмалити.
Рострушувати, -шую, -єш, сов. в. роструси́ти, -шу, -сиш, гл. Раструшивать, раструсить, разсыпать.
Скергеля, -лі, об. Болѣзненный человѣкъ.
Утілити, -ся. Cм. утіляти, -ся.
Хлібодар, -ра, м. Кормилецъ. (Шляхта) готова була за свого хлібодара (магната) витягати з піхов гострі шаблі. Мир. ХРВ. 91.
Чадити, -джу́, -ди́ш, гл. Угарить. Чадить груба, — одіткни верх. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЕВ'ЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.