Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дерев'яниця

Дерев'я́ниця, -ці, ж. Деревяшка. Ото з тієї пори він став ходить на дерев'яниці. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 369.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВ'ЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВ'ЯНИЦЯ"
А́втор, -ра, м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного. К. Іов. Передм. X.
Веґеря, -рі, ж. Родъ танца. Підтикавсь та й давай веґері скакати. Кв. II. 89.
Горобе́ль, -бля́, м. = Горобей = Горобець. Попуд тинами з гороблями живучи. Грин. ІІІ. 625.
Дробелячів'Я, -в'я, с. соб. Овцы и козы. Вх. Лем. 411.
Зави́дливий, -а, -е. Завистливый. Дівчата завидливі. О. 1861. X. 57.
Кревавийи пр. = крівавий и пр. кревне и кревно,, нар. До кроваваго пота, усердно; очень сильно. Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите. Харьк. Роби кревно і ходи певно. Ном. № 9965. Почав гірко і кревно ридати. Мир. Пов. І. 162.
Лее́стр, -ру, м. Реестръ.
Намо́вка, -ки, ж. = намова. Може в них була така намовка, Бог їх зна. Александров. у.
Позиватися, -ва́юся, -єшся, гл. Судиться, предъявлять искъ къ кому. Прилуц. у.
Сральня, -ні, сратва, -ви, ж. = срач. Не йди туди, бо то панська сратва. Лубен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЕВ'ЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.