денний
Де́нний, -а, -е. Дневной. Нічна зозуля денну перекує. Як освітить денним світом тії темпі ходи, тоді тілько буде користь із Жовтої води. І зачули вони (Адам та Ева) голос Господа Бога, що ходив по саду денною прохолодою.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 367.
Том 1, ст. 367.