Ворожнета, -ти, ж. Вражда. Од лихої ворожнети заховаєшся за мене.
Дере́вня, -ні, ж. 1) Лѣсъ, деревья. 2) Срубленныя деревья, лѣсъ для построекъ. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його!... — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить.... Недавно прислав мені деревні на повітку. 3) Деревянный домъ. Оддай мене, брате, та за міщанина, бо у міщанина новая деревня, новая деревня, великая сем'я. 4) Съ удар. на послѣднемъ слогѣ: деревня́, -ні́ = Деревінь. Я купив плуг, лишень саму деревню. Ум. Дереве́нька. Чії бджоли на долині, мої в деревеньці.
Напо́ванка, -ки, ж. = напування.
Паморока, -ки, ж.
1) Туманъ. Паморока упала.
2) памороки забити = запаморочити. Так мені памороки забила оця товкотня, що не тямлю, куди йти.
Підлатка, -ки, ж. Накладка на полозьяхъ въ саняхъ.
Поростовкмачувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и ростовкмачити, но во множествѣ.
Пугати, -гаю, -єш, гл. Кричать (о филинѣ). Ой не пугай, пугаченьку! Подражать крику филина (о запорожцахъ).
Росперти Cм. роспірати.
Хукнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хукати. Дохнуть, дунуть ртомъ. Хукни ти, моя дружино, у віконечко на скло. Взяла тіста, качала, качала, хукнула — полетів голуб.
Цап'юга, -ги, м. Ув. отъ цап.
