Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деревиченько

Дереви́ченько, -ка, с. Ум. отъ дерево.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВИЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВИЧЕНЬКО"
Ґерля́нка, -ки, ж. см. Єтір з прутя.
Зголодні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Проголодаться. МУЕ. III. 47. Вже й коні потомили і зголодніли сами. Рудч. Ск. II. 62. Чого той мировий не где? — люде зголодніли вже. Камен. у. Лис зголоднів так, шо вже їсти хоче. Грин. II. 5.
Муля́рство, -ва, с. Ремесло каменщика. Желех.
Поводатарь, поводатирь, -ря, м. = поводарь. Поки я з вами, то буду вашим поводатарем. Стор. МПр. 117. Сліпий лучче ходить, як поводатирь водить. Ном. № 4659.
Прилаштовувати, -вую, -єш, сов. в. прилаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Придѣлывать, придѣлать, прилаживать, приладить, пригнать.
Прохатися, -хаюся, -єшся, гл. Проситься. Став прохаться на ніч. Рудч. Ск. II. 150. Дочка в батька прохалася: ой піду мій батеньку, на круту гору погуляю. Мет. 138.
Сліпачка, -ки, ж. 1) Слѣпая. 2) = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16.
Стріхавий, -а, -е. Взъерошенный, шершавый. Угор.
Тисячоголовий, -а, -е. Имѣющій тысячу шовъ. Шейк.
Тобілка, -ки, ж. = табівка. Гол. Од. 67.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЕВИЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.