Болгарський, -а, -е. Болгарскій. Шо у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати.
Ді́дич, -ча, м. Помѣщикъ, владѣтель. Коли хочеш дідичем на Вкраїні сидіти, то перше всього вези сюди огненну бронь да сип замочок кругом будинків. Оттам стояв дворець красний, а в ньому роскоші, там жив дідич дуже добрий — все роздає гроші.
Лю́бість, -бости, ж. 1) Любовь. Заміж пішла по любости. Не білись, личко біленькеє, будуть к тобі гості, гості не з любости, а од нелюба старости. Нехай о тім увесь світ знає, же з любости смерть буває. 2) Пріятность; удовольствіе. до любости бути кому. Нравиться. робити до любости. Въ свое удовольствіе дѣлать, по своему желанію. Боклаги з напитками і всякі ласощі. Пий і їж до своєї любости, хто хочеш.
На́кось нар. = інакось. Иначе. Якось накось, а все, бач, не так.
Плішити, -шу́, -шиш, гл.
1) Вбивать клинья для скрѣпленія. Плішити сокиру.
2) — рибу. Оглушать ударомъ палки находящуюся подо льдомъ рыбу.
Прут, -та, м. Хлыстъ, прутъ, розга. Бог не карав прутом. Ой у лісі на горісі скаче птах по пруті. Зелізний прут. Ум. прутик, пруточок, прутчик. Прутчик... зламав.
Сліпий, -а, -е. 1) Слѣпой. Перебендя старий, сліпий. 2) сліпі дзиґарі. Крытые часы. 3) — замок = лавчастий замок. Ум. сліпенький, сліпесенький.
Стряхнути, -хну, -неш, гл. Немного подсохнуть. Мав у ліс їхати — коли це як ушкваре дощ, як з відра, та швидко й перейшов; та вже як стряхло, то ото й рушили.
Фуярити, -рю, -риш, гл. Говорить, дѣлать глупости.
Хупор, -ра, м. Бугоръ.
