Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

деревиченько

Дереви́ченько, -ка, с. Ум. отъ дерево.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВИЧЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЕВИЧЕНЬКО"
Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні. Лохв. у.
Випаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, загадить.
Дяченкі́вна, -ни, ж. Внучка дьячка.
Зябля, -лі, ж. = зяб.
Кіпний, -а, -е. . кіпна доро́га Грязная отъ растаявшаго снѣга? Як упаде пошпай (свіжий сніг), та дорога стане кіпною. Шух. І. 81.
Мигті́ння, -ня. Cм. миготіння.
Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. Драг. В лісі було, листя міло. Чуб. І. 310.
Неке нар. Неужели, развѣ. Неке ж ви йому даєте грошей? Борз. у.
Угноїти Cм. угноювати.
Уденішній, -я, -є. Дневной. Констан. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЕВИЧЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.