денниця
Де́нниця, -ці, ж. 1) Раст. Tormentilla erecta. 2) мн. Родъ дѣтской болѣзни.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 367.
Том 1, ст. 367.