Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

денниця

Де́нниця, -ці, ж. 1) Раст. Tormentilla erecta. Шух. І. 22. 2) мн. Родъ дѣтской болѣзни. КС. 1883. VII. 588.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕННИЦЯ"
Вдовиця, -ці, ж. = удовиця.
Дощува́тий, -а, -е. Дождливый. Дощувате літо. Черк. у.
Дуганя́р, -ра́, м. Торговець табакомъ. Вх. Лем. 412.
Загу́пати, -паю, -єш, гл. 1) Начать ударять, начать глухо стучать, сильно стучать. 2) Пойти тяжелой поступью.
Огріх, -ха, м. Пропущенное мѣсто при паханьѣ поля. Глядіть же, щоб оранка без огріхів була. Харьк.
Плисти, -ву́, -ве́ш, гл. 1) Плыть. Ой як лебедям плисти против води важко. Мет. 108. Гиля, гиля, білі гуси, на річеньку плисти. Грин. III. 249. 2) О зернѣ; высыпаться. Вівса ми ще не пожали, а він пливе.
Погарюкати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Положкиня, -ні, ж. = поліжниця. Желех.
Токотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = токотати.
Трепіток, -тка, м. Трепещущій. Сестриці дайте вінок трепіток.... ней ся трепоче, на кого хоче. Гол. II. 56.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.