Дніпро́ви́й, дніпря́нський, -а, -е. Днѣпровскій. Ой ріки ви, каже, ріки низовиї, помошниці Дніпровиї. Дніпрянські пороги.
Дуле́й, -ле́я, м. Подстилка или логовище, которое мостится въ мокрую осень вокругъ стада овецъ, чтобы собаки знали свое мѣсто. Отара на ніч тирлується, а круг неї по дулеях розміщаються собаки; добре як найдеться з чого поробити дулеї.
Краснописний, -а, -е. Каллиграфическій, красиво написанный.
Ож сз.
1) Вотъ. Ож побачить.
2) Что. Ай, коби Марта знала, ож її родина іде. Ож би. Хотя би. Ож би усі звізди з неба писарями стали, та еще би мої гадки не переписали.
Позов, -зву и позо́ву, м. Искъ, тяжба. Ее знайду на свічку, а на позов — як біс дасть. Я просив його, щоб без позову зняв комору з моєї землі, так він не слуха. Новом. у. — дати, заложити. Возбудить процессъ. Пан возний позов дасть.
Потиритися, -рюся, -ришся, гл. = попровадитися. Так і поширився в калюжу, — наче далеко обійти. Уже поширились до шинку.
Появлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. появи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Фарнагію! появись!
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути.
Самовправа, -ви, ж. Самоуправіе.
Уносити, -шу, -сиш, сов. в. унести, -су, -сеш, гл. 1) Вносить, внести. Він там уніс горілки і меду, і вина. вно́сити в уха. Сообщать. Діти довго не вносили про се батькові у вуха. Нащо сама берешся? Мені внось, що тобі не вгодно. 2) Только сов. в. Понять, усвоить.
