Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

державець

Держа́вець, -вця, м. Помѣщикъ; владѣтель. Хата, 135. Городова ж козацька старши́на за коронного гетьмана, за старост, за державців і їх намісників і орандарів руку тягла. К. ЧР. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 370.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЖАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЕРЖАВЕЦЬ"
Богомілля, -ля, с. 1) Богомолье. К. Кр. 12. 2) жидівське богомілля. Всѣ предметы, употребляемые евреями при молитвѣ.
Гаяння, -ня, с. Дѣйствіе медлящаго, медленность, медлительность. Твоє гаяння до ладу не доведе.
Го́рдо нар. Гордо, надменно. А син твій гордо на арену, псалом співаючи, ступив. Шевч. 613. Поводиться гордо. МВ. (О. 1862. ІІІ. 72). Устань, Господи, щоб злющі гордо не неслися. К. Псал. 19.
Кріпенький, -а, -е. Довольно крѣпкій. Я ж хоч був собі п'яненький, а в ногах таки кріпенький. Сніп. 138.
На́всторч нар. Стоймя, отвѣсно.
Обчовгати, -гаю, -єш, гл. Обтереть, ободрать треніемъ (обувь). Обчовгав зовсім підошви в чоботях. Васильк. у.
Олійничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ олійниця. 2) Жена олійника.
Струхнути, -хну, -неш, гл. = струснути. Коли б струхнув хоть головою. Котл. Ен. II. 31.
Турун, -на, м. Насѣк. Carabus, жужелица. Вх. Пч. І. 5.
Чубко, -ка, м. = одуд. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЕРЖАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.