Іржати, -жу, -же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує.
Кістяний, -а, -е. Костяной. Мишко, мишко! на тобі кістяні зуби, дай мені залізні.
На-про́весні, нар. Въ началѣ весны.
Незабудь, -ді, ж.
1) На незабудь. На память.
2) Раст. Myosotis palustris.
Парашка, -ки, ж. Рыба Rhodeus amarus.
Повдягати, -га́ю, -єш, гл.
1) Одѣть (многихъ). Піп повдягав їх та й повів додому.
2) Надѣть на себя (во множествѣ).
Проньмати, -маю, -єш, гл. = проймати.
Скрекотуха, -хи, ж. Стрекотунья, квакушка. Ум. скрекотушка. А це скаче жаба та й каже: «Хто, хто у цій рукавичці?» — Мишка-скряботушка. А ти хто? — «Жабка скрекотушка.»
Тамувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує.
Чужанина, -ни, об. Чужакъ, не родственникъ. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити.