Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

досипляти

Досипля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = II. досипати. Молода дівчина нічки досипляє. Мет. 362.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСИПЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСИПЛЯТИ"
Вересклеп, -пу, м. = бересклет. ЗЮЗО. I. 123.
Ґрана́т, -ту, м. = Граната. Желех.
Десбі́чний, -а, -е. Направо лежащій. Желех.
До́ба́вка, -ки, ж. Прибавка. Без добавки і борщ не смашний. Ном. № 10589.
Мня́лиця Cм. м'ялиця.
Нашеретуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Набраться, найти во множествѣ. Та як нашеретується їх у хату, так чорти його батька! Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Оріхарь, -ря, м. = лускогоріх. Вх. Лем. 444.
Слідом нар. 1) = слідком. Слідом за дідом. Ном. № 11837. 2) Какъ должно. Треба слідом все робити. Левч. 56.
Угноїти Cм. угноювати.
Хвус, -су, м. = гуща. Вдова здибала в фляшці трошки оливи, але не хтіла дати, бо казала, що то вже хвус. Гн. І. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСИПЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.