Безконечниця, -ці ж. 1) = безконечник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Дереві́нь, -ні, ж. Деревянный части въ плугѣ. Cм. Деревня 4.
Задзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = заджижчати. Коли не коли задзижчить... роботяща бджола. А мухи разом задзижчали: «Ось годі, не кажіть!»
Заті́нок, -нку, м. 1) Мѣсто находящееся въ тѣни. В затінку стане за дівку. Плаче баба, плаче та сіла в затінку. 2) Тѣнь. Дивиться кожний на свій затінок на стіні.
Кожушно, -на, с. = кожух. Извѣстно только въ слѣдующей пословицѣ: Душно! — Скинь кожушно.
Кримка, -ки, ж. 1) Крымская соль. Несли подарки пред собою: пирії завдовшки із аршин і соли кримки і бахмутки. 2) Шапка изъ крымскихъ барашковъ. 3) Проказа? У його матері кримка, — така болість, що й не вигоїть. .
Круглявий, -а, -е. Круглый. Ще й на личку круглявіша.
Обмахало, -ла, с. Опахало, которымъ отгоняютъ мухъ. Сторожъ бахчи иронично о себѣ: На баштані стій обмахалом цілісінький день: птиця клює, дітвора краде.
Перепелястий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ перепела, сѣрый.
Хатонька, хаточка, -ки, ж. Ум. отъ хата.
