Достате́чність, -ности, ж. Достаточность, достатокъ. Достатечність показує статечність.
Звари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Сварить. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику. 2) Сковать вмѣстѣ (два куска желѣза). Треба залізо зварити докупи.
Зморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Мигнуть.
Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського.
Копа, -пи, ж.
1) Міръ, сельское общество, сходка для рѣшенія судебныхъ дѣлъ; судебное засѣданіе (въ старину). Копа переможе й попа. Позови й копи страх надоїли.
2) 60 штукъ чего-либо. Тепер давай мені хоч копу таких дівчат. — Сидить курка на копі, знесла яєць три копи.
3) Копна хлѣба (въ ней 60 сноповъ). Жито жали, в копи клали. Де ж Катрусю пригорнула? (ніч) Чи в лісі, чи в хаті? Чи на полі під копою сина забавляє. Хто іде з копами, — у двір завертає. Наплюю я шпану: свою копу молочу. у копи вкласти. Побить сильно. Так мене, синку, у копи вклали, що й не приведи Мати Божа.
4) 50 копеекъ. Ой нате вам, рибалочки, мідну копу грошей. Нанялася носить воду, бо грошей не стало... кіп із вісім заробила.
5) Счетная единица у оконщиковъ: кола рядова заключаетъ въ себѣ 14 оконъ; кромѣ нея, есть копа шіснадцятка (16 оконъ), двадцятка (30), сороківка (40) и шестидесятка (60 оконъ). Ум. кіпка, кіпонька, кілочка. Поставлю женців сімсот, молодців, поставлю кіпок — що на небі зірок. Сюди хіп, туди хіп, — за сміттячко дев'ять кіп, а десята кіпка, що вимела тітка. В снопочки в'язала, в кіпочки складала.
Мачу́ла, -ли, ж. 1) Рогожка, мочала. Ми, бач, не бачили й не чули, а плели мачули. Василева борода манулами увита, а смолою улита. 2) об. = маштула. Там такий манула.
Полютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Позлиться. побѣситься.
2) Попаять.
Порозуміння, -ня, с. Взаимное пониманіе; солидарность.
Прогрімати, -маю, -єш, гл. Прогремѣть.
Розмолотити, -лочу, -тиш, гл. Размолотить. Ми тебе, бишиху, ціпами розмолотимо.
