Блакит, -ту, м. = блакить 2. А зорі на небі з блакиту виринають. Блакит на небі був такий, що й написать його не можна.
Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться.
Же́рдка чаще же́ртка, -ки,, ж. 1) Вѣшалка для платья въ сельскихъ хатахъ: жердь, за оба конца веревками подвѣшенная къ потолку вдоль задней стѣны надъ полом (нарами для спанья). Жердка бываетъ и въ коморі. Я музикантів для простору на піл під жертку помістив. Стала доставати собі в коморі з жертки що мали кращого про велике свято. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 3) Въ ралѣ: жердь, къ переднему концу которой прикрѣплено ярмо, а къ заднему (съ разсохой) — колода съ зубьями. Ум. же́рдочка.
Каламайковий и каламайчатий, -а, -е. Изъ каламайки. Каламайковий пояс. Червоні або зелені каламайкові пояси.
Кізлини, -лин, мн.
1) Подставки, на которыхъ лежить конецъ вала въ мельницѣ.
2) Колышки, забитые по бокам кізлин для того, чтобы лазить по нимъ вверхъ для смазки вала.
Мину́лий, -а, -е. Прошедшій, минувшій.
Просокотати, -чу́, -чеш, просокоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О курицѣ: прокричать, проклохтать, прокудахтать.
Розм'якушити, -шу, -шиш, гл. Расплющить, раздавить. Сів та й розм'якушив квітку.
Уходити 1 Cм. увіходити.
Хашник, -ка, м. Мелкій хворость, связанный въ пучки.
