Бурчати, -чу, -чиш, гл. 1) Ворчать, брюзжать. Хто має багацько, той бурчить; а хто не мас, той мовчить. Утихомирься, не бурчи. 2) Журчать (о ручьѣ, потокѣ). 3) Урчать. Бурчить у животі.
Відправувати, -вую, -єш, гл. = відправляти 4. Службу (в церкві) одправували.
Глевко нар. Ум. отъ глевкий. Так наша піч пече глевко. Їж, Левко, хоч і глевко.
Злеге́сенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Зскакувати, -кую, -єш, сов. в. вскочити, -чу, -чиш, гл.
1) Соскакивать, соскочить. Жінка... так з печі і зскочила. Сотничиха зскакує з ліжка.
2) Вскакивать, вскочить. Зскочив на драбину.
Лойо́к, лойку, м. 1) Ум. отъ дій. Як ноги в гнойку, то й губа а лойку. 2) Раст. Ajuga genevensis.
Лу́сом нар. Огуломъ. А скільки візьмеш за них не нарізно, а лусом?
Наштрикати Cм. наштрикувати.
Обрабовувати, -бо́вую, -єш, сов. в. обрабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Грабить, ограбить. А диви, як тя обрабовує.
Позаскакувати, -куємо, -єте, гл. То-же, что и заскочити, но о многихъ.
