Било 1, -ла, с.
1) Доска, употребляемая вмѣсто колокола въ монастыряхъ; то же, что клепало. Я йому як у било б'ю: женись та женись, — так ні та й годі. Говорили, як у било били, а йому и не в догадки.
2) Крылья или отводы въ саняхъ, предназначенные для того, чтобы сани не опрокидывались. Ум. бильце.
Даши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Крыть кровлю.
Крицяний, -а́, -е́ = крицевий. Похмуро дивит в крицяну рушницю.
Лю́дськість, -кости, ж. 1) Человѣчество. 2) Гуманность, человѣчность.
Напли́нути, -ли́ну, -неш, гл. = напливти.
Понадпивати, -ва́ю, -єш, гл. Надпить (во множествѣ). Оце пошлю глечики в погріб повиносити, шо ж ви думаєте? Усі понадпиває.
Попосидіти, -джу, -диш, гл. Посидѣть долго. І попосиділа ж вона під поштою не годину, дожидаючись.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель.
Прострибнути, -ну, -неш, гл. Проскочить.
Фіомак, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L.
