Гарапій, -пія, м. = гарапник. Він його як учеше гарапієм по спині!
Завважи́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. завва́жити, -жу, -жиш, гл. Замѣчать, замѣтить, подмѣчать, подмѣтить, усмотрѣть, соображать, сообразить. І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого. Я вже завважив мирового, який він. Їдь-но, а там далі завважимо, куди нам повертати. Уже й сих слів Христових досить, щоб завважити, як противні слова п. Аскоченскаго науці християнській. 2) Дѣлать, сдѣлать замѣчаніе кому.
Збуря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. збуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться, взбунтоваться. Збурились люде.
Колонія, -нії, ж. Колонія. Він по німецьких колоніях у наймах жив. Біля Москви хотіли нашкодить усім німцям, — ціла б то їх колонія завелось там.
Повсюдний, -а, -е. Повсемѣстный. Голод, мір, крови потоки і повсюдная руїна.
Подочісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Дочесаться, окончить причесываться (о многихъ).
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл.
1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати.
2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був.
3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає.
Токан, -на, м. = мамалиґа.
Тутенька, тутеньки, нар. Ум. отъ тут.
Чапленя, -няти, с. Птенецъ цапли. Ум. чапленя́тко.
