Брязь! меж., выраж. звукъ металла или стекла. Перстень бризь! Стук, брязь в віконечко: вийди, вийди, коханочко!
Звіря́чий, -а, -е. Звѣрскій, звѣриный.
Моту́зник, -ка, м. Веревочный мастеръ, канатный мастеръ.
Очучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. очутитися, -чучуся, -тишся, гл. 1) Приходить, прійти въ чувство, очнуться. Не знаю, що й робити, як. оживити губи її побілілі, як їй запомогти очутитись. 2) Обнаруживаться, обнаружиться, проявляться, проявиться. Я вже тоді взнав, як очутилось, де крадене. Провалилась у ставок... так мабуть через місяць і очутилось: почали ноги крутити.
Ощадний, -а, -е. Бережливый, экономный.
Прас, -су, м.
1) Утюгъ.
2) Прессъ. Оце в мене сир під прасом.
3) Трепка. Смертельного задавши прасу, як пса покинув на піску.
4) Раст. Allium porrum. Херсон. Ум. прасок.
Табунчик, -ка, м. Ум. отъ табун.
Увозити, -вожу, -зиш, сов. в. увезти, увезу, -зеш, гл.
1) Ввозить, ввезти, завозить, завезти. Не то кінь, що в болото ввезе, а то що з болота вивезе.
2) Только сов. в. Провезти. Мене, брата піхотинця, міждо коні беріте, хоч милю увезіте.
Уписування, -ня, с. = упис.
Шугнути, -гну́, -не́ш, гл. 1) Полетѣть съ шумомъ; переносно: быстро двинуться, броситься. Вони, мов те вороння, так і шугнули на ростіч. Устала з труни та як шугне по церкві. Люде так і шугнули од тих дверей. 2) Упасть въ яму. Шугнув у провалля, аж зашуміло. 3) Вспугнуть, согнать (птицъ). Шугнув горобців.
