Блуд, -ду, м. 1) Блужданіе. блудом ходити. Блуждать; не знать, куда идти, что дѣлать. Тра, щоб у селі були такі, котрі перед ведуть, а без їх блудом люде ходять. у блуд піти. Пойти блуждать. А третяя дочка у блуд пошла, приблудилася да й у луг темний. 2) Нечистая сила, сбивающая съ дороги. Як кого нападе блуд, нехай згадає, в який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову. Як на чоловіка блуд нападе, то серед села дороги не найде. Блуд мі сі вчепив. Чи ті блуд напав? Ты съ ума сошелъ? 3) Родъ дѣтской игры. 4) Блудъ, прелюбодѣяніе. А вслід летить янголь його, а його ввіщає, на гріх, на блуд, на розбойство не допущає.
Браха, -хи, об. Берущій, берущая. Будеш даха, будеш і браха.
Переднівка, -ки, ж. переднівок, -вка, м. Время передъ, жатвой, передъ сборомъ новаго хлѣба, овощей. Петрівка — переднівок.
Помихтіти, -хчу, -тиш, гл. Побѣжать. На улицю да й помихтіла.
Притюжити, -жу, -жиш, гл.
1) Укрѣпить соломенную крышу притюжинами.
Прожити Cм. проживати.
Розговітися Cм. розгівлятися.
Халащати, -щаю, -єш, гл. = халаштати.
Цюлувати, -лую, -єш, гл. = цілувати. Як була я молодиця, — цюлували мене в лиця.
Чубко, -ка, м. = одуд.
