Ді́йливо, -ва, с. = Дійво 2. Я коло дійлива ходила.
Жвяхті́ти, -хчу́, -ти́ш, гл. Объ обуви: шлепать, будучи наполненнымъ водой. Жвяхтіли мокрі личаки.
Зубожіння, -ня, с. Обѣднѣніе.
Настачати, -ча́ю, -єш, сов. в. настачити, -чу, -чиш, гл. Припасать, припасти, приготовлять, приготовить, доставлять, доставить вдоволь. Усе то настачили... ніженські міщане. По десять разів на день їси і хліба тобі не настачиш! Не настачуть мої руки на трьох дітей і на його. — Чого чорт плаче? — Що панам людей не настаче.
Настрямок, -мку, м. Небольшое количество, небольшой возъ сѣна, соломы, дровъ. Набрав дров настрямок. Сторгував настрямок сіна. Ум. настрямочок.
Осмеркнути, -ну, -неш, гл.
1) Находиться во время сумерекъ. Як мені не плакати? Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка.
2) безл. Смеркнуться. Не вгадала я, як і осмеркло. Ще не пізно й було, тільки що осмеркло.
Понасмажувати, -жую, -єш, гл. Нажарить (во множествѣ). Гусей, поросят понасмажували.
Розцуратися, -ра́юся, -єшся, гл. Разойтись, прекратить знакомство. Він розцурався з своєю жінкою та й не живуть укупі.
Хлопкувати, -кую, -єш, гл. Служить. Ой не схотів же ти мені, хлопку, хлопкувати, і будеш же ти панам ляхам стадо напувати.
Царяградка, -ки, ж. Родъ турецкой бутылки. Демко вже достав царягрядку — така була в його не з малих пляшечка жбанком, — од якогось турчина чи що собі придбав.
