Безпалок, -лка, м. и безпалько, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій одного или нѣсколькихъ пальцевъ; безпалый.
Божий, -а, -е. 1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Усе Божеє, тільки гріхи наші. 2) — дім. Церковь. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. 3) божа мати. Богоматерь. 4) божий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. 5) боже дерево = біждерево. 6) божа постіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. 7) божа пташка. Пчела. 8) божа роса. Молоко. За Божую росу не беруть грошей. 9) божа ручка. Раст. Primula officinalis L. 10) на божій дорозі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. 11) божу хвалу за хвіст тягти. Звонить въ колокола (насмѣшл.). 12) на боже дати. Дать на службу церковную, на молебенъ. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. 13) іди ж ти в божу путь. Иди съ Богомъ. 14) святий та божий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ.
Виля́ нар. = біля.
Ду́дник, -ка, м. = дударь 1 и 2. За три копи жолудики продала, а за копу дудника наняла: заграй мені, дуднику, у дуду. Ум. ду́дничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку.
Змізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать, измыслить.
Кабиш, -ша, м. Шуточное названіе солдата и вообще великоросса за часто употребляемое ими выраженіе: «кабы-жъ».
Мозчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мізчити. Мозчили голови і спини.
Полум'ячко, -ка, с. Ум. отъ полум'я.
Скоро нар. 1) Скоро. Журба ж мене, моя мати, скоро з ніг ізвалить. 2) Какъ только, коль скоро, лишь только. Скоро жених і гості з двора, панночка в плач. Скоро забачив Мазепенкову ватагу, зараз узяв та й об'їхав її кругом. Ум. скоренько, скоресенько.
Хрустіти, -щу, -стиш, гл. Трещать, хрустѣть. Кістки хрустять.
