Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорубити

Доруби́ти Cм. дорублювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРУБИТИ"
Більшина, -ни, ж. 1) Величина. Бѣл.-Hoc. 2) = більшість.
Горідчик, -ка, м. Ум. отъ город.
Дослу́жувати, -жую, -єш, сов. в. дослужи́ти, -жу́, -жиш, гл. Дослуживать, дослужить. Дослужу місяця та й піду додому. Васильк. у.
Замурмота́ти, -чу́, -чеш и замурмоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Троянці всі замурмотали. Котл. Ен. І. 16.
Команка, -ки, ж. = команиця. Желех.
Лупи́на, -ни, ж. Скорлупа, шелуха, плева (сѣменная), кожица (на кукурузѣ, яблокѣ) и пр. Камен. у. Cм. лупесиння.
Мося́жництво, -ва, с. Выдѣлка различныхъ вещей изъ желтой мѣди. Шух. І. 272.
Незнайомість, -мости, ж. 1) Незнакомство. 2) Незнаніе. Незнайомість гріха не творить. Ном. № 106.
Подякування, -ня, с. Благодареніе.
Смажний, -а, -е. Запекшійся. Мир. Пов. І. 170. Шовковою хусточкою обітре смажниї вуста. Кв. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.