Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорубити

Доруби́ти Cм. дорублювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРУБИТИ"
Буркутський, -а, -е. Принадлежащій источнику кислой минеральной воды. Вода буркутська. Шух. I. 17.
Допрова́джувати, -джую, -єш, сов. в. допрова́дити, -джу, -диш, гл. Доводить, довести. К. ЧР. 380.
Досто́йно нар. Достойно. За віру християнську достойно і праведно стати. Мет. 418.
Зазли́ти, -злю́, -ли́ш, гл. Очень разсердить, озлобить. Зазлив батька. Н. Вол. у.
Мураве́льний, -а, -е. Муравьиный. Желех.
Обголити, -ся. Cм. обголювати, -ся.
Приносини, -син, ж. мн. = принос. Рк. Левиц.
Розумнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться умнѣе, умнѣть. Ном. № 4164.
Спасений, -а, -е. 1) Спасшійся. Живе він там (у печері) багато років.... — став спасений. Грин. II. 150 — 151. 2) Влагой. Діло спасене і богоугодне. К. Кр. 9.
Утинок, -нку, м. Отрубокъ, обрубокъ. Н. Вол. у. Шух. І. 96. Вас. 14 7.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.