Ближній, -я, -є. Ближній, близкій. Своїм ближнім зла не коїть. Люби ближньою твого. Ближні приятелі.
Брехало, -ла, м. Врунъ.
Допада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. допа́стися, -ду́ся, -де́шся, гл. Набрасываться, наброситься на что-либо съ жадностью. Допався як муха до меду.
Зали́шній, -я, -є. Излишній. Випило залишив, нехай оддише. Тілько щоб пропитатись, а не залишнє.
Мизи́нчий, -а, -е. Самый младшій. Мизинче, поки буде инче.
Недряпуха, -хи, ж. = нечоса? Там дівчина нетьопуха запаску згубила: нетьопуха, недряпуха, нерублені поли.
Оздоровлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оздоровитися, -влю́ся, -вишся, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Тобі (молодикові) виповняться, а нам оздоровляться.
Поділ, -до́лу, м.
1) Низменное мѣсто, низменность. Ой ходила, подруженьки, з гір на поділ. Заграли коники на подолі.
2) Подолъ женской рубахи. Не цвіла калинонька ік Петру, да зацвіла калинонька ік Різдву — а в мого свекорка у коморі, а в мене молодої у подолі. Чаще во мн. ч. подо́ли. В подолах мережки. Тим же вона мабуть горда, що в подолях лиштва. Ум. поді́лок, поді́лочок. А на тії Бондарівні в поділках мережка. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва.
Полушка, -ки, ж. Полушка, 1/4 копейки. Баба рака купила, три полушки дала; баба рака зварила, добра юшка була.
Посиджінє, -ня, с. Сидѣніе, бодрствованіе при покойникѣ.
