Випурхнути, -ну, -неш, гл. Выпорхнуть. Випурхнув соловейко в праве, а зозуля в ліве віконце. Іде було й скаже: «Тіточко-голубочко! я піду до дівчат», або там куди; а тепер уже випурхне з хати, не питаючи мене.
Де́коли нар. Иногда, кой-когда. І сліпа курка деколи найде зерня. Не що-дня бридня, деколи й правда. Деколи озеро заблищить, чи річка розливається.
Долуба́й, -ба́ю, м. и долуба́йка, -ки, ж. Огурецъ, выѣденный курами.
Забруди́ти, -джу, -диш, гл. Запачкать.
Клен, -ну, м. Кленъ, Acer platanoides L. Рости, рости, клен-дерево! Ум. кленок. Ой у ліску на кленку повісила колисочку на шнурку.
Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ.
Потроїти, -рою, -їш, гл. Раздѣлить на три части.
Стрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. стрінути, стріти, стріну, -неш, гл. Встрѣчать, встрѣтить. Як вовк: що стрів, те ззів.
Утеряти, -ряю, -єш, гл. Утратить, потерять, лишиться. Та втеряла вчора вечір, втеряю й тепера. Свою красоньку втеряла.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір.
