Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

доскочити

Доско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подпрыгнуть до, допрыгнуть. Не доскочиш, бо дуже високо. Доскоче конем до царівни (а царівна сиділа у високому терему). Грин. І. 171. Свого одбіг, чужого не доскочив. Г. Барв. 92. 2) Дойти, достигнуть. По чарці, по другій, та так може й до десятка, чи й лучче, доскочило. Грин. II. 179. 3) Достать, пріобрѣсть, Взять въ добычу. Оттоді то й Черевань доскочив собі несчисленного скарбу. К. ЧР. 4. Добре, кажуть, що шовкові брови удались, хода павлина да вид королівський, — дак і козака доскочила. Осн. 1862. VIII. Вовка.... живцем доскочили. К. ДС. 7. Доскребти. Cм. доскрібати.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 429.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСКОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСКОЧИТИ"
Дбайли́вий, -а, -е. = Дбалий. Борз. у.
Домови́на, -ни, ж. 1) Гробъ. Шевч. 47. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Шевч. Ум. домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку. МВ. І. 101.
Зави́ритися, -рюся, -ришся, гл. Разсердиться, разгнѣваться. Вх. Зн. 18.
Залу́бниці, -ць и залу́бні, -бень, ж. мн. = залу́биці. Подивлюся на подвір'є, — лише слід, де ковані залубниці стояли, де вороні коники ірзали, то ті ж мою Марусеньку взяли. Гол. II. 112.
Зшити Cм. зшивати.
Обвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обвали́тися, -лю́ся, -лишся и обваля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Обваливаться, обвалиться. 2) Сваливаться, сваляться (о сукнѣ).
Окона, -ни, ж. Икона. Драг. 177. Коли окона впаде... з стіни, чекай мерця в хаті. Грин. І. 255.
Порозносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и рознести, но во множествѣ. Що неділі вам нарізно порозносити сорочки, кому на село, кому на місто. Г. Барв. 504.
Спіткнутися Cм. і. спотикатися.
Шріт I, шроту, м. Дробь (для стрѣльбы). Шух. І. 234.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСКОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.