Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорожній

Доро́жній, -я, -є. Дорожный, находящійся въ дорогѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОЖНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРОЖНІЙ"
Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. ІІІ. 222.
Бех, -ха, м. 1) Раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. І. 116. 2) Въ заклинаніяхъ употребл. какъ болѣзнь, родственная съ бешихою. Богородице Діво! прошу тебе вишептать і вимовить бех і бешиху. Чуб. І. 115.
Бійзько нар. = бійно. Серце у мене як не вискочить, і бійзько, і якось весело. О. 1862. VII. 41.
Охайно нар. Опрятно. Охайно ходити. Опрятно держать себя.
Помотрошитя, -шу, -ши́ш, гл. Поморосить, попорошить (о дождѣ, снѣгѣ). Сніжок помотрошив трошки та й перестав. Харьк. у.
Почестка, -ки, ж. 1) Приношеніе, даръ (начальству, уважаемымъ лицамъ, сватамъ). Почестку приніс. Н. Вол. у. Випросила у мене півня й пшона, в-останнє почестку дати своїм товаришкам і досвітчаній матері. Г. Барв. 205. Почестку їм (старостам) дала, і запили заручини. Г. Барв. 423. 2) Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку. Черк. у.
Спокусниця, -ці, ж. Искусительница. К. Бай. 10. Раді б вони ту думку задавить, як гадину спокусницю. К. ЧР. 326.
Фласкати, -каю, -єш, гл. Бить по лицу. Гол. ІІ. 703.  
Хустиця, -ці, ж. = хустка. Перев'язали їх стрічками та хустицями червоними. Морд. Оп. 12.
Цітрин, -ну, м. = цитри́н. А гріє сонце й окруш цітрини пахощами дишуть. Щог. Сл. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРОЖНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.