Балагула, -ли, ж.
1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи.
2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ.
3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830 — 50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.
Гармонія, -нії, ж.
1) Гармонія. І гармонія, і сила, — музика та й годі!
2) Музыкальный инструменты гармоника.
Завкри́дно нар. Обидно. Завкри́дно йому, що в нього нема. Тому за́вкридно, що він сіяв, а той узяв хліба дві копи.
Загуме́нок, -нку, м. = загумення.
Караул, -лу, м. (Заимств. изъ русск. языка) = калавур. Як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. Ой кругом церкви, церкви січової караули стали.
Навчи́ти, -ся. Cм. навчати, -ся.
Овсюг, -гу, м. = вівсюг.
Прикротний, -а, -е. Спѣшный. Настигає косовиця, а там пійдуть жнива — до самої осени прикротне діло.
Продимити, -ся. Cм. продимляти, -ся.
Слугиня, -ні, об. Слуга. Вельможная пані слуги загаждала, кожному слугині по золотому дала.
