Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорубуватися

Дору́буватися, -буюся, -єшся, сов. в. доруба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Дорубываться, дорубиться. Сокира свого дорубається. Ном. № 4090.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРУБУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРУБУВАТИСЯ"
Без'Язичник, -ка, м. Раст. Ophioglossum vulgatum L, плодоносная вая. ЗЮЗО. І. 130. Cм. язичник.
Жим, -му, м. = задава 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Драг. 22.
Защити́ти Cм. защищати.
Обсіпати Cм. обсіпувати.
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Перекапостити, -щу, -стиш, гл. Изгадить, окончательно испортить.
Побрехати, -брешу, -шеш, гл. Поврать.
Стоячка, -ки, ж. Инструментъ (на трехъ ножкахъ), на которомъ подковываютъ сапоги. Сумск. у.
Устріча, -чі, ж. = зустріч. Тут всі вискочили на встрічу йому. Рудч. Ск. І. 115.
Шлямпати, -паю, -єш, гл. Бродить, брести. Гол. III. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРУБУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.