Деколи́шній, -я, -є. Иногда, кой-когда бывающій.
Доканди́бити, -блю, -биш, гл. Дотянуть до извѣстнаго времени, скупо пользуясь чѣмъ. Чи стане, чи не стане нам хліба докандибити?
Захороняты, -няю, -ешъ с. в. захороныты, -ню, -нышъ,, гл. 1) = поховаты. Выкопайте дилъ глыбокый, схоронить мене. Выкопалы и захоронылы. 2) Защитить.
Зацю́цяти, -цяю, -єш, гл. Обмочить уриной.
Ли́чити, -чить, гл. безл. 1) Приличествовать, слѣдовать. Підпережись, як личить у поході. 2) Быть къ лицу, идти. Ці бинди їй дуже личать.
Напаску́дити, -джу, -диш, гл. Нагадить, напакостить; испражниться. Наклав-наклав, напаскудив, ледве сопе. Шось на току напаскудило.
Опуд, -да, м. = опудало. Проти птахів кладуть по городах туди... На о́луди ставлять хрест, із патиків, надівають на него фелеґу — подертий сердак або сорочку і вкривають старою кресанею.
Підвечіркувати, -кую, -єш, гл. Закусывать между раннимъ полдникомъ и ужиномъ. Снідала, обідала — раз їла; полуднувала, підвечіркувала — два їла, вечеряла, повечіркувала — три їла. І думка то була така, щоб підвечіркувать смачненько.
Поступування, -ня, с. Поведеніе.
Публіка, -ки, ж.
1) Стыдъ, позоръ. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка.
2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти.
3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ.
