Грімки́й, -а́, -е́. 1) Звучный, громкій. Грімкії рушниці. 2) Громко говорящій. Грімкий чоловік. 3) Громовой, обильный громомъ, грозный. Грімке літо.
Дни́ще, -ща, с. 1) Ув. отъ дно. 2) Донце, дощечка, на одномъ концѣ которой садится пряха, вставляя въ другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Ум. Дни́щечко.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Прийшов пізно, аж завізно. Ум. завізне́нько.
Запа́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. запали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться, зажигаться, зажечься. Губка запалилася і почала горіти. 2) Разгорячаться, разгорячиться, вспылить. Я запалився та й ударив. 3) Загорать, загорѣть. І од сонця не запалилася (Ганя). 4) Краснѣть, покраснѣть. Я ще й більш запалилася з сорому.
Зви́шки нар. Высотой.
Которгати, -гаю, -єш, гл. Сильно дергать, теребить, тормошить.
Оббігати, -га́ю, -єш, сов. в. оббігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Обѣгать, обѣжать. Переймає мене і оббігти не пускає. Андрійко село оббіжить, вернеться червоний, сміючись, пустуючи. 2) Стекать, стечь, сбѣжать. Вибілила хату, — дощ пішов, вона й оббігла, і вп'ять руда. 3) Обходить, обойти, избѣгать. Тебе лихі сусіде оббігали. Люде (його) оббігають.
Охотка, -ки, ж. = охота 1. Та кому й в охотку буде почути за нас, як не нашим таки братчикам-українцям. ТІ. 84.
Підклонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. підклони́тися, -нюся, -нишся, гл. = підхилятися, підхилитися. Підклонилися латиненій ляхві.
Услухнути, -ну, -неш, гл. Послушаться кого. Услухнув мене.