Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дорубуватися

Дору́буватися, -буюся, -єшся, сов. в. доруба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Дорубываться, дорубиться. Сокира свого дорубається. Ном. № 4090.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРУБУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОРУБУВАТИСЯ"
Баґа, -ґи, ж. Гарь изъ чубука. Вх. Зн. І. Вх. Уг. 252. Cм. мочка 2.
Блониця, -ці, ж. Крупъ (болѣзнь). Галиц.
Бормотати, -чу́, -чеш, гл. я пр. = бурмотати и пр.
Жу́желиця, -ці, ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця. Екатеринодаръ.
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Порозруйновуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разрушиться (во множествѣ). Будівлі без догляду порозруйновувалися.
Поспівати II, -ва́ю, -єш, гл. Попѣть. Їм хотілось і побігати, і поспівати. Левиц. Пов. 135.
Путенно нар. Хорошо, какъ слѣдуетъ. Та путенно ж і зроблено. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Чубок, -бка, м. 1) Хохолокъ (у человѣка, у птицы). Який дудок, такий чубок. Ном. № 7110. Де не взявся сизокрилий голубок, як ухопить горобчика за чубок. Гліб. 2) Верхъ (въ насыпанной мѣрѣ); прибавка. Насипле повну чвертку, а зверху згорне чубок; то те, що згорнув, лишаєся на землі, а те, що в чвертці, то єго. ЕЗ. І. 172. Кілько літ має ваша панна? — Сорок ще й з чубком. Гн. І. 107. 3) Чубок. Стебелекъ растенія? Взяла вона чубок бервінку. ЕЗ. V. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОРУБУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.