Гичаль, -ля, м. Стебель, толстое ребро листа, толстая жила листа.
Дзвони́ця, -ці, ж. и пр. Cм. Дзвіниця и пр.
Забалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Запировать.
Лясавці́, -ців, м. мн. = ласочка 2.
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин.
Переславити, -влю, -виш, гл. Перехвалить.
Поход, -ду, м.
1) = похід 2. Убірайся, козаченьку, завтра поход буде.
2) Свадебное шествіе. Йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Перезва неслась за ними, з хат старі і діти вибігали, поспішали на поход глядіти.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Уповивати, -ваю, -єш, сов. в. уповити, -в'ю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать, завернуть, запеленать. Вповила добре мішок рядном. І в китайку вповила.
Чинбарня, -ні, ж. Заведеніе для выдѣлки кожъ.
