Апо́стол, -ла, м. 1) Апостолъ, одинъ изъ двѣнадцати учениковъ Христовыхъ. Учеників назвав апостолами. І посходились апостоли до Ісуса. Подибує він раз янгола, ци апостола. 2) Учитель, провозвѣстникъ истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. 3) Книга дѣяній и посланій св. апостоловъ. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм Євангелію, Апостола і Псалтирь.
Бистрити, -рю, -риш, гл. Быстро, стремительно течь. Вода бистрить.
Ґра́са, -си, ж. = Сапа.
Каменування, -ня, с. Побіеніе камнями.
Охмелятися, -ля́юся, -єшся, гл. Вытрезвляться. Ну к чорту! Швидче охмеляйся.
Передом нар.
1) Впередъ, напередъ. Три роки передом собі слово дають.
2) Сначала, сперва. Передом заїхали в Москву.
3) Передъ. Передом себе.
4) Прежде, раньше. Передом мерли люде і в нас, а теперка ні. У нас у Слобідці передом було багато краще жить.
Пухленина, -ни, ж. = пухлятина.
Ставити, -влю, -виш, гл.
1) Ставить, уставлять.
2) Строить. На льоду дурний хату ставить. Треба ставити дзвіницю посеред села.
3) — на о́чі. Давать очную ставку.
4) — чим. Выставлять чѣмъ. Не ставити мого батенька брехуном.
Староство, -ва, с.
1) Область, управляемая старостой.
2) Должность старосты.
Четирхатий, -а, -е. Шершавый, шероховатый.
