Байстер, -ра, м. = байстрюк.
Брусля, -лі, ж. Короткій тулупчикъ безъ рукавовъ. Cм. брусла.
Відв'Язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відв'язатися, -жуся, -жешся, гл. Отвязываться, отвязаться.
Корити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Покорять. Річ твоя тиха, а корила всю Україну.
2) Упрекать, укорять. Зміев. у. Прислухайся — що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити.
Низенький, низесенький, -а, -е., Ум. отъ низький.
Підхмелятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підхмелитися, -лю́ся, -лишся, гл. Напиваться, напиться пьянымъ. І півом ся підхмеляли і горілицею.
Повиколювати, -люю, -єш, гл.
1) Выколоть (во множ.). Взяли йому очі повиколювали. Перепеличенько, не літай так поночі, бо повиколюєш на стерниночку очі.
2) Переколоть (всѣхъ).
Пуджєтися, -джєюся, -єшся, гл. О лошадяхъ: пугаться.
Товконути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть.
Хліб, -ба, м.
1) Хлѣбъ: въ полѣ на корню или печеный хлѣбъ. Нам Бога не вчить, як хліб родить. Хто дав зуби, дасть і хліб до губи. Хліба напечено, борщик зварений.
2) Вообще заработокъ, средства къ существованію. Чи я пан, чи що, що ще захотів легкого хліба. От і поженилисе да й думают, у який хліб кинутись: у столярі пуийти, — хліб треба купувать. — Пуийдемо у хлібороби, каже. Въ значеніи: недвижимыя владѣнія, жалуемыя на содержаніе кому либо, употребл. во мн. ч.: хліби. Вважаючи на жизнь благочестиву печерських іноків, ми простирали з престолу нашу руку милостиву і їм хліби духовні надавали.
3) хліб-сіль. Хлѣбосольство, радушіе, Я по вашій хліба-соли прийшла до вас дітей доглядати, бо здавна знаю вас, а до кого инчого, то б зроду-віку не прийшла.
4) — старий. Раст. Sclerotiu clavus. Ум. хлі́бець, хлібчик, хлібчичок.
