Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить.
Зако́чувати, -чую, -єш, сов. в. закоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Отворачивать, отвернуть; засучивать, засучить. Закоти комір! Дідова дочка закотила рукава. Закотив сі щиглик штанці по колінця.
Їх мѣст. Ихъ, имъ принадлежащій. Коли б мене покинули ледачі, щоб я їх кривд, змагання їх не бачив.
Карахонька, -ки, ж. Родъ маленькой тыквы.
Крокус, -са, м. = крокіс. Ой де Петрусь походив, — червоний крокус посходив.
Купчик 2, -ка́, м. Покупатель. Учора купчик приходив, — чи не продам меду.
Стріха, -хи, ж.
1) Край соломенной крыши, выступающій за стѣну. І горобець свою стріху має. Да вже весна красна із стріх вода капле.
2) Соломенная крыша. Ум. стрімка.
Такіський, -а, -е. = такісінький.
Цюці гл. Дѣтск. мочиться. Хочу цюці.
Шпаківня, -ні, ж.
1) Клѣтка для скворца, скворешница. То же съ ударомъ на послѣднемъ слогѣ.
2) Тюрма, казематъ.
