Великодень, -дня, м. = великдень. Завтра пресвітле Христове воскресениє, день-Великодень.
Гирка, -ки ж
1) Сортъ пшеницы.
2) Кувшинъ съ отбитымъ горлышкомъ.
Дова́жувати, -жую, -єш, сов. в. дова́жити, -жу, -жиш, гл. Довѣшивать, довѣсить, оканчивать, окончить взвѣшивать. Важили до заходу сонця, та ще й смерком доважували.
Духва́ти, -хва́ю, -єш, гл. Надѣяться, полагаться. Він духває на своє багатство. Та й на дядька не дуже духвайте.
Жи́тяний, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна.
Позабудовувати, -вую, -єш, гл. Застроить (во множествѣ). Обидва двори позабудовував.
Приглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. пригля́нутися, -нуся, -нешся, гл. Присматриваться, присмотрѣться. Ти сядеш на лаві, а я на ослоні, будем приглядаться, в кого чорні брови. Ходить такий, що аж жовтий та білий. Як приглянешся, то аж світиться.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав.
Стерня, -ні, ж.
1) Жнивье. хлі́б на стерні́. Хлѣбъ на корню.
2) Волоса на давно небритой бородѣ, короткіе и жесткіе волоса. Ти хоч би стерню з бороди зняв. Ум. стерненька.
Стовкмачити, -чу, -чиш, гл. = стокмачити.
