Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

досвітчанка

Досвітча́нка, -ки, ж. Дѣвушка, ходящая на до́світки. Торішньої зіми аж три досвітчанки ходило до нашої баби на попрядки, на досвітки. Васильк. у. Саме глупої ночи пішли ми з підотаманчим досвіток разганять, але на досвітках було тільки чотирі дівчат досвітчанок та й годі. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСВІТЧАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОСВІТЧАНКА"
Власнору́чно, нар. Собственноручно.
Ганусковий, ганусовий, -а, -е. Анисовый.
Глиб, -бу, м. Глубина, глубь. Кинулась на самий глиб. МВ. І. 144. Велика риба на глибу ходить. Лебед. у. Піймати чорного линка з глибу. Грин. II. 322.
Гробови́к, -ка́, м. Як гробовики, ховаються по горищах, по погрібах..., переховують чуже, награблене добро. Мир. ХРВ. 321.
Квакання, -ня, с. Кваканье.
Лоши́ця, -ці, ж. Кобылица. Як корова за телям, як лошиця за лошям. Чуб. І. 92. Ум. лошичка. Вас. 197.
Поперекладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекласти, но во множествѣ.
Потерзувати, -зую, -єш, гл. Сильно избить. Побив її, потерзував. Зміев. у.
Склоняти, -няю, -єш, сов. в. склони́ти, -ню, -ниш, гл. Склонять, склонить. Схилив, склонив головоньку аж додолу. Чуб. V. 329.
Смалятина, -ни, ж. Запахъ горѣлаго. Торік була пожежа, а й досі ще смалятину чуть. Ном. № 4125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОСВІТЧАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.