Бискупство, -ва, с. Епископство.
Броня, -ні, ж. Оружіе, броня. Хто тебе наділив конем і бронею? Вивели йому коня в броні. до броні! Къ оружію!
Залі́зце, -ця, с. 1) Ум. отъ залізо. 2) залі́зця каркові, лютрові. Cм. лютрові залі́́зця.
Зга́, зга́га, -ги, ж. 1) Изжога. №8163. Неначе згага запекла. 2) Жажда. Будеш серед бою згагою томитись, — я подам тобі з криниці водиці напитись.
Поливо, -ва, с.
1) = полива.
2) Сорныя травы, которыя выпалываютъ. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовики нема.
Помісь нар. = помість. Помісь би то не бачить. Говорить, помісь співає.
Редута, -ти, ж. Редутъ. Збіглось десятків пять гетьманських козаків на Кручену редуту. Розвалилися редути і рови густою від низів і до вершини вкрилися травою.
Становитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. 2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться. 3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться. Один Бог, одні люде, да не однаково становиться.
Тичка, -ки, ж. 1) Хворостинка, палка для вьющихся растеній, для развѣшиванія сѣтей и пр. На городі тичка. 2) Вѣха. Держи лівіш, а то звалиш тичку. Шиш з тичкою на самому гребіні. 3) Длинная жердь, которой рыболовы протягиваютъ неводъ подо льдомъ. 1) Родъ игры.
Урожа, -жі, ж. = урожай. Ой дай-же, Боже, на хліб урожу.