Діди́зна, -ни, ж. Имѣніе, наслѣдованное отъ предковъ; въ частности — наслѣдство отъ дѣда. Дідизни було доволі — вічний покій предкам і дідам. (Дворяне) кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки і левади.
Заборо́тати, -таю, -єш, гл. Затормошить, сбить съ толку. Ви мене заборотаєте, як будете хапати та з одного, а та з другого боку. Вас багато, а я один.
Запіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. запекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Запекаться, запечься. Запеклися уста кров'ю — не промовлю. Запеклося моє серце.
Навесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Навеселиться.
Новоження, -ня, с. Свадьба? новолуніе? Як хто хоче, щоб свірщки в хаті не водились, то... каже: Свірщки-молодці, ходіть сюди, кличе вас місяць на новоження.
Ополоничок, -чка, м.
1) Ум. отъ ополоник.
2) Родъ дѣтской игры.
Показитися, -зимося, -зитеся, гл. Взбѣситься (о многихъ).
Попідкрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Подкрасться (о многихъ). І як ті злодії попідкрадалися до коней, шо ми ж і не спали.
Розгублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розгубитися, -блюся, -бишся, гл. Растеривать, растерять вещи, растеряться. Розгубивсь, як швець з копиллям. А я на їх задививсь та з волами розгубивсь.
Укоїти, укою, -їш, гл. Сдѣлать — преимущественно — что либо дурное. Пан Каньовський кого б ні зустрів поодинчого, то щось йому та вкоїть. А що се ти вкоїв, псявіро? Вкоїти халепи.
