Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бабчин

Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАБЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАБЧИН"
Батіжок, -жка, м. 1) Ум. отъ батіг. 2) батіжки св. івана = петрови батоги. Вх. Пч. I. 9.
Бурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Броситься. Бурхнувсь у воду, щоб втопиться. Стор. МПр. 40.
Зябра, -бер, ж. мн. 1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. І. 223.
Односердне нар. Единодушно. Односердне стати за євангелію правди. Шевч.
Поговір, -во́ру, м. Толки, сплетни, пересуды. На Тетяну поговір, що Тетяна вмерла: вона лежить на печі, і ноги задерла. Ном. А на мене молодую поговір та слава. Мет. 85. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися. Мет. 84.
Поперемлівати, -ва́ємо, -єте, гл. То-же, что и перемліти, но во множествѣ.
Рятуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Спасаться. Здалека зоглядали (татарина) з гір, ховалися й рятувались. МВ. ІІ. 74.
Сас, -са, м. Насѣк. прусакъ. Вх. Пч. 1. 5.
Хапання, -ня, с. 1) Хватаніе. 2) Взяточничество. Хапанням не дать дітям своїм ні щастя, ні долі. Ном. № 7408. 3) Поспѣшность, торопливость. Через хапання та й зробили воза поганого. Канев. у.
Шістка, -ки числ. 1) Шестерка въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. 2) Первоначально 6, а потомъ 10 крейцаровъ австрійской валюты. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАБЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.