Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бабчин

Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 15.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАБЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАБЧИН"
Бунчати, -чу, -чиш, гл. = брунчати. Вх. Уг. 229.
Накроти́ти, -чу́, -тиш, гл. О кротѣ: взрыть. Кріт землі накрошив.
Підпоювати, -поюю, -єш, сов. в. підпоїти, -пою́, -їш, гл. Подпаивать, подпоить. К. Кр. 39. Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.
Покукнути, -ну, -неш, гл. Выглянуть. Вх. Уг. 261.
Пульч меж. Призывъ для инд. куръ. Вх. Лем. 459.
Розідбати, -ба́ю, -єш, гл. Добыть, раздобыть. А я хліба маю, соли розідбаю. Грин. III. 348. Повези та продай, а нам горілочки розідбай. Мил. 164.
Роївня, -ні, ж. Ройникъ, корзина, куда собираютъ рой.
Смаркля, -ли, ж. Сопля. Чуб. I. 211.
Шкляриха, -хи, ж. = скляриха.
Щебеташечка, -ки, ж. Ум. отъ щебеташка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАБЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.