Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бабиця

Ба́биця, -ці, ж. 1) Баба, старуха. Усім хлопцям по дівчині, мені бабицю стару. Грин. ІІІ. 646. 2) Раст. Alyssum campestre. Желех. 3) Также и во мн. Ба́биці. Боль, колики въ животѣ. ЕЗ. V. 42. Кіевлянинъ. 1867. №№ 82 и 83. Дѣтская болѣзнь. КС. 1893. VII. 80. (Відьма) що пропасницю, студінь і горячку зелом відмиє — на ліси відмовит, бабиці люті пшоном відварит. Люб. 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 14.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАБИЦЯ"
Вабило, -ла, с. = ваба 1. Желех.
Видроокий, -а, -е. О человѣкѣ: съ глазами, вѣки которыхъ вывернуты ими растянуты въ стороны. Рк. Левиц.
Глинина, -ни, ж. Частица глины. Конст. у.
Гу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Доскона́лість, -лости, ж. Совершенство.
Заплішува́ти 2, -шу́ю, -єш, гл. = заплішити. Росплішувалося мов ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.
Окоммкнуть нар. Въ одно мгновеніе, мигомъ. Угор.
Пашистий, -а, -е. = пашний. Пашиста солома. Н. Вол. у.
Псянка, -ки, ж. = псяґа. Вх. Пч. II. 33. Шух. І. 20.
Стукати, -каю, -єш, гл. Стучать. У двері стукав, добувався. Котл. Ен. ІІІ. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.